знаючий


знаючий
-ча, -че, Пр.
Дієпр. акт. теп. ч. до знати. Мудрий, розумний, обізнаний з певними справами, досвідчений.

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "знаючий" в других словарях:

  • знаючий — а, е. 1) рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до знати 2), 4 6). 2) у знач. прикм. Який обізнаний із чим небудь, знає свою справу, вміє щось робити. || у знач. ім. зна/ючий, чого, ч.; зна/юча, чої, ж. Обізнана з чим небудь, досвідчена людина …   Український тлумачний словник

  • знаючий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • діловитий — а, е. Працьовитий і знаючий. || Зайнятий справами; заклопотаний. || Який виражає зайнятість, заклопотаність …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.